Невже так? безжальн? небеса?
Невже зовс?м вони не в?дчувають болю
Людського?
М?й поводир, сумна моя зоря,
Я перший зв?р, який ступив на тво? св?тло й в?рив,
Не роздумував.
М?й б?лий день, м?й н?жний ?н?й на губах,
На чорних пелюстках, на ворона крилах,
Пухкий, ти танув, як вода.
? я розпалася на тисяч? з?рок.
Собою осв?тила
Кожен закуток
Земного т?ла.
Сказав: якщо я не належала тоб?,
Для чого ж я приходила у сни?
Не знаю. Хто зна?,
Може то була не я.
А от послухай: завдяки йому
Я полюбила свою музику сумну.
Мене в?н
За один раз.
М?й б?лий день, м?й н?жний ?н?й на губах,
На чорних пелюстках, на ворона крилах,
Пухкий, ти танув, як вода.
? я розпалася на тисяч? з?рок.
Собою осв?тила
Кожен закуток
Земного т?ла.